Марiчка В'ється наче змiйка, неспокiйна рiчка, Тулиться близенько до пiднiжжя гiр. А на тому боцi - там живе Марiчка, В хатi, що сховалась у зелений бiр. А як з хати вийде, на порозi стане, Аж блищить красою широчiнь рiки. А як усмiхнеться ще й спiдлоба гляне - "Хоч скачи у воду!" - кажуть парубки. Не питайте, хлопцi, чом я одинокий Берегом так пiзно мовчазний ходжу! Там, на тому боцi, загубив я спокiй, А туди дороги я не находжу. Та нехай смiється неспокiйна рiчка, Все одно на той бiк я путi знайду. Чуєш чи не чуєш чарiвна Марiчко? Я до твого серця кладку прокладу.