Марiчка
В'ється наче змiйка, неспокiйна рiчка,
Тулиться близенько до пiднiжжя гiр.
А на тому боцi - там живе Марiчка,
В хатi, що сховалась у зелений бiр.

А як з хати вийде, на порозi стане,
Аж блищить красою широчiнь рiки.
А як усмiхнеться ще й спiдлоба гляне -
"Хоч скачи у воду!" - кажуть парубки. 

Не питайте, хлопцi, чом я одинокий
Берегом так пiзно мовчазний ходжу!
Там, на тому боцi, загубив я спокiй,  
А туди дороги я не находжу.

Та нехай смiється неспокiйна рiчка,
Все одно на той бiк я путi знайду.
Чуєш чи не чуєш чарiвна Марiчко?
Я до твого серця кладку прокладу.